Деренкова
Вікторія, 13 років
Не тримайте у
серці образу,
Відпустіть усі помилки.
Вам легше стане відразу
І в подальші, наступні роки.
Отримайте дозу повітря
Без ніякої докори совісті.
Розквітне у серці світла палітра
І закриє всю злобу повністю.
От і радість у вашому серці,
Вам легше дихати тепер.
Відкрийте щастю ваші дверці.
Полюбить Всесвіт весь тебе.
Прокиньтесь наступного дня,
Розпочніть усе по-новому.
З вами завжди ваша рідня -
повертайтесь до ласки, додому.
Коваленко
Руслана, 14 років
Я – це твоя
зірка –
Обіцяю світити тобі.
Я – це твоє небо –
Обіцяю не лити дощі.
Я – це твоя домівка –
Обіцяю, що буде тепло.
Я – це твої очі –
Обіцяю бачити щастя.
Я – це твоє кохання –
Обіцяю вічно кохати.
Я – це твоя родина –
Обіцяю не залишати.
Я – це твоя підтримка –
Обіцяю допомагати.
Я – це твоє життя –
Обіцяю тебе берегти…
Грінько Ольга
Весняний карнавал
Навколо все оживає
і радіє.
Розтанув лід, і не
турбує вже зима,
Річки виходять з
берегів,
І сонечко ласкаве
дужче гріє,
Матінка-природа
знов радіє –
Прийшла до нас
весна!
Вона з собою
принесла дари безцінні:
Траву зелену,
усміхнені дерева, пахощів букет,
Журавлів у небі
крик привітний,
Гармонії в природі
силует.
Все-таки весна –
найкраща пора року!
Ось зелен
-квіт пухнастих котиків несу.
Так хочеться весну
спинити ненароком,
Вбирати серцем
навколишню красу!
Квітни ж, весно, у
піснях, у вишиванках,
Зеленоокими
посланцями чаруй!
Даруй щасливі нам …
світанки,
Любов’ю, радістю хвилюй
БАТЬКІВЩИНА
Синє небо над безкраїми полями,
Ясне сонце світить в небесах,
Вишита сорочка мами
Вся в червоних квіточках.
Над ставком верба розкішна,
Весело щебечуть діти.
Край вікна калина пишна
Привітно простягає віти.
Все близьке мені і рідне,
Бо народилася тут я.
Це Батьківщина моя квітне -
Україна моя!
Поможи ж їй, Господи,
Пережить лиху годину,
Утримать незалежність
І щасливу днину!
РІДНА МОВА
Українська мова,
Мова солов’їна,
Милозвучна і чарівна.
Рідна і єдина.
Скільки ж ти пережила!
Як з тебе знущались!
Але всім ти довела,
Що дарма старались.
Хто від тебе відмовиться,
Добра не зазнає.
Й до чужої не пригорнеться,
Бо свою зневажає.
Тож живи і розквітай,
Моя барвінкова!
Кожне серце звеселяй,
Рідна моя мова!
Комментариев нет:
Отправить комментарий